Імплант не хворіє на карієс, і через це багато хто вважає, що після протезування можна розслабитися. Насправді ризик просто змінює адресу: він переходить на ясна та кістку навколо титанової опори. Запалення там довго не болить, тож проблему помічають тоді, коли частина кістки вже втрачена.
Що таке периімплантит
Периімплантит — це запалення тканин навколо імпланта, яке супроводжується втратою кістки, що його утримує. Механізм схожий на пародонтит біля власних зубів: накопичується бактеріальна плівка, ясна реагують запаленням, процес іде вглиб.
Відмінність у тому, що навколо імпланта немає періодонтальної зв’язки — прошарку, який з’єднує корінь зуба з кісткою і має власну чутливість. Тому запалення поширюється швидше, а болю, який змусив би піти до лікаря, часто немає.
Мукозит: стадія, коли ще все оборотно
Периімплантиту зазвичай передує мукозит — запалення лише м’яких тканин. Ясна навколо коронки червоніють, набрякають і кровоточать, але кістка ще ціла, і здебільшого достатньо професійного чищення та налагодженої домашньої гігієни.
Якщо мукозит залишити без уваги, запалення переходить на кістку, а втрачена кістка сама не відновлюється. Проміжок між «трохи кровоточить» і «коронка хитається» — саме той час, коли лікування потребує найменших зусиль.
Ознаки, які має помітити пацієнт
Ранні сигнали — кровоточивість під час чищення саме біля коронки на імпланті, стійке почервоніння краю ясен, присмак або запах, що не зникає після гігієни. Пізніше можливі виділення з-під ясен при натисканні та оголення металевої частини.
Пізні ознаки тривожніші: відчуття, що коронка стала вищою при змиканні, і будь-яка рухливість конструкції. Рухливість самого імпланта означає, що зв’язок із кісткою вже втрачено.
Чому імплант втрачають саме через роки
Приживлення в перші місяці і стабільність через п’ять чи десять років — різні речі. Ранні невдачі пов’язані з інтеграцією, пізні майже завжди спричинені накопиченим запаленням і нерівномірним навантаженням.
Ризик підвищують куріння, неконтрольований цукровий діабет, залишки фіксувального цементу під яснами, нелікований пародонтит на власних зубах як джерело бактерій, бруксизм і форма протеза, яку складно вичистити.
Щоденна гігієна навколо імпланта
Це та сама щітка двічі на день, але з обов’язковим очищенням межі коронки та ясен — місця, де насамперед формується наліт. Додатково потрібні йоржики відповідного розміру, нитка для конструкцій на імплантах, за потреби — іригатор у помірному режимі.
Абразивні порошки та жорсткі щітки тут зайві: вони травмують ясна і дряпають поліровану шийку. Знімний протез чистять окремо, а простір під балкою чи опорами проходять йоржиком або іригатором.
Контроль у лікаря: що перевіряють і як часто
Планові огляди зазвичай призначають раз на пів року, а за наявності факторів ризику — частіше. Оцінюють глибину зондування навколо імпланта, кровоточивість, прикус і фіксацію коронки, періодично роблять знімок, щоб порівняти рівень кістки з попереднім.
Професійна чистка тут відрізняється від звичайної: наліт знімають інструментами, які не пошкоджують титанову поверхню й абатмент. Як доглядати за конкретним типом протеза, пояснюють на етапі передачі роботи, а докладніше про догляд за імплантами можна прочитати, наприклад, на сайті київської клініки Solovei Dental Clinic.
Що робить лікар, коли запалення вже почалося
За мукозиту вистачає професійного очищення, корекції гігієни та повторного огляду через кілька тижнів. Якщо втрата кістки вже є, потрібне механічне й антисептичне очищення поверхні імпланта, іноді — хірургічний доступ до дефекту та спроба відновити об’єм кістки.
Результат залежить від того, скільки опори залишилося і чи усунено причину. Коли з’явилася рухливість, імплант зазвичай видаляють, дають тканинам загоїтися і повертаються до повторного встановлення пізніше.
Імплант — не разова процедура, а конструкція, яку обслуговують роками. Домашня гігієна та планові огляди коштують менше зусиль, ніж повторна операція.